Немає сумніву, що якість освіти в своїй основі передбачає якість підготовки абітурієнтів, які стали студентами. Саме від них значною мірою залежать кінцеві результати діяльності вищого навчального закладу. Тому альтернативи прозорій обєктивній вступній кампанії бути не може. Міжнародний і вітчизняний досвід свідчать: запорукою цьому значною мірою є введення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Як всяке нове, тестування має прихильників і супротивників. Зрозуміло, що прихильниками є ті вищі навчальні заклади, які мають багаторічний власний досвід вступного тестування (Національний технічний університет України "КПІ", Національний університет "Києво-Могилянська академія", Львівський національний університет імені Івана Франка та багато інших) або усвідомили переваги такої технології (Харківський національний економічний університет, Хмельницький національний університет, Тернопільський національний педагогічний університет).

Водночас є ще непоодинокі вищі навчальні заклади, де вступні випробування з окремих дисциплін проводилися в усній формі (Київський національний університет культури і мистецтв, Донецький інститут туристичного бізнесу, Донецький державний інститут здоровя, фізичного виховання і спорту, Інститут ділового адміністрування (м. Кривий Ріг)).

Основною причиною несприйняття тестування є хибне уявлення про нібито зниження рівня вимог до вступних випробувань, формалізація процесу, неможливість у такому режимі відібрати на навчання талановиту (у певному напрямі) молодь. Ще раз наголошую, незалежне оцінювання знань випускників середніх загальноосвітніх навчальних закладів має зовсім інші можливості. Рівень складності тестів у більшості випадків вищий, ніж у навчальних закладах, а можливості перевірки готовності абітурієнта до здобуття конкретної спеціальності шляхом проведення додаткових конкурсних випробувань є у кожного навчального закладу. Інша справа, що не треба використовувати ці додаткові випробування як важіль ручного керування процесом вступу, яке дискредитує вступну кампанію загалом і технологію тестування, зокрема.

Минулого року із 42 тисяч випускників загальноосвітніх закладів, які проходили тестування (з української мови-40,8 тисячі осіб, математики-16,2 тисячі осіб, історії-майже 20 тисяч осіб), подали заяви щодо врахування сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти як результатів вступних випробувань 19,6 тисячі випускників і понад 10 тисяч були зараховані до складу студентів.

Зрозуміло, що на нинішньому етапі запровадження цієї технології здобувається як позитивний, так і негативний досвід. Але прикро те, що рівень довіри серед випускників загальноосвітніх навчальних закладів ще недостатньо високий, про що свідчать результати незалежного опитування, за якими лише третина їх подавали сертифікати, а майже 60 відсотків вирішили складати вступні випробування, сподіваючись отримати вищий бал.

Тривожним симптомом є те, що незважаючи на домовленості між міністерством і керівниками навчальних закладів, респонденти анонімного опитування заявили, що приймальні комісії 13,4 відсотка технічних та 14 відсотків педагогічних університетів відмовилися враховувати сертифікат. Причому найбільше відмовляли у прийомі сертифікатів у м. Донецьку, як стверджують 21,7 відсотка респондентів та у Львівській області - 10,4 відсотка. Навіть зважаючи на анонімність такої інформації, хочу зауважити: у вступній кампанії 2007 року такі випадки мають бути абсолютно виключені, незважаючи ні на статус навчального закладу, ні на його підпорядкування та форму власності.

Загалом результати введення незалежного оцінювання знань можна вважати позитивними, а очікуваний суспільно-політичний і соціально-педагогічний ефект - досягнутим. Про це свідчать майже 79 відсотків опитаних студентів першого курсу.

Але аналіз досвіду проведення тестування у 2006 році та стан підготовки до незалежного оцінювання знань у 2007 році свідчить, що в наступні роки охопити всіх випускників, які здобувають загальну середню освіту зовнішнім оцінюванням з усіх предметів буде вельми складно, зважаючи на велику кількість вступників. Крім того, до проведення оцінювання та перевірки робіт потрібно залучити тисячі викладачів, підготувати належні матеріально-технічні умови тощо.

У звязку з цим у 2008 - 2009 роках може бути реалізована збалансована модель зовнішнього незалежного оцінювання, за якою кожен випускник загальноосвітнього навчального закладу проходить обовязкове зовнішнє незалежне оцінювання з української мови, математики та історії у формі тестування, а його результати визнаються як державна підсумкова атестація.

При вступі до вищого навчального закладу абітурієнт має пройти додаткове зовнішнє незалежне оцінювання у формі тестування ще з певних предметів, перелік яких затверджує Міністерство освіти і науки.

Для випускників загальноосвітніх навчальних закладів це дасть можливість зменшити кількість випускних екзаменів, пройти незалежне оцінювання за єдиними вимогами до змісту; мати впевненість у прозорості самої процедури оцінювання та неможливості стороннього впливу на його результат.

Для загальноосвітніх навчальних закладів буде спрощена процедура проведення державної підсумкової атестації і отримано обєктивну, достовірну інформацію про навчальні досягнення учнів.

Водночас для вищого навчального закладу значною мірою буде унеможливлене використання корупційних схем при вступі абітурієнтів, розширяться можливості залучення до навчання у вищому навчальному закладі кращої, творчо обдарованої молоді. Для суспільства загалом сформується справедлива, ефективна, обєктивна, прозора система зарахування до вищих навчальних закладів.

Всього передбачається охопити 117 тисяч осіб, причому лише випускників, які виявлять бажання вступати до вищих навчальних закладів.

Разом з тим є і друга проблема доступу громадян до вищої освіти - забезпечення відкритості й прозорості вступної кампанії. На жаль, у вищих навчальних закладах ще має місце низький рівень інформованості абітурієнтів про навчальний заклад та правила прийому, наявні ліцензії і акредитаційні сертифікати, процедуру апеляції і можливості вирішити спірні питання з керівництвом приймальної комісії; непрозорість процедури зарахування на місця державного замовлення; відмова у прийомі документів, що засвідчують пільги встановлені державою; немає інформації щодо умов надання довгострокових пільгових кредитів на навчання; немає прозорого конкурсного відбору при прийомі на навчання для здобуття наступного освітньо-кваліфікаційного рівня; незрозумілі умови прийому за скороченими термінами навчання фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста. Це залишається непоодиноким явищем у їхній діяльності, про що свідчать численні письмові скарги до міністерства та звернення на телефони "гарячої лінії". В результаті в суспільстві формується стійке уявлення про вступну кампанію як непрозору корумповану процедуру, якої неможливо уникнути. Вносять свою частку в це і засоби масової інформації. "Зламати" такий стереотип непросто, але, на мою думку, цього року значною мірою ми це явище остаточно поборемо.

Для розвязання проблем вступної кампанії у 2006 році міністерство запровадило обовязкові вступні випробування у формі тестів. Посилено відповідальність керівників вищих навчальних закладів за результати вступної кампанії; до роботи приймальних комісій, розгляду апеляцій, зарахування абітурієнтів, залучено депутатів обласних (міських) рад, представників громадських організацій. Поліпшено розяснювальну та консультаційну роботу серед абітурієнтів і громадськості через засоби масової інформації. Проведено регіональні наради-семінари проректорів (заступників директорів) і відповідальних секретарів приймальних комісій вищих навчальних закладів.

При міністерстві, інших центральних органах виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади, регіональних органах управління освітою і наукою функціонували оперативні штаби "Вступна кампанія 2006 року" та консультаційні телефони, на які звернулося понад 740 громадян.

Відповідних заходів було вжито вищими навчальними закладами. Здійснювалася профорієнтаційна робота, протягом року вищі навчальні заклади брали участь у виставках-презентаціях "Сучасна освіта України - 2006", "Освіта і карєра", "Ярмарок вакансій", проводили дні відкритих дверей.

Про позитивні зміни в організації вступної кампанії свідчать результати соціологічних досліджень серед студентів-першокурсників (2006 респондентів) пяти університетських міст України (Донецьк, Київ, Львів, Одеса, Харків), проведених Інститутом соціальної та політичної психології АПН України. Майже 60 відсотків респондентів вважають, що під час вступної кампанії знання абітурієнтів оцінювалися обєктивно; 52 відсотки - вступна кампанія 2006 року була відкритою і прозорою. Однозначно заперечили обєктивність оцінювання знань абітурієнтів лише 6,2 відсотка, а відкритість і прозорість - 7,7 відсотка респондентів. Майже 80 відсотків опитаних відповіли, що вступали без хабарів. Причому цей показник для університетів м. Харкова становить 83,7 відсотка, м. Києва - 83, м. Одеси - 82,6, м. Львова - 66,7, м. Донецька - 61,9 відсотка.

На думку опитаних, найобєктивніше оцінювалися знання у вищих навчальних закладах м. Харкова (60,7 відсотка) та м. Одеси (59,2 відсотка), а найбільш відкритою і прозорою вступна кампанія була у вищих навчальних закладах м. Харкова (55,5 відсотка) та Львівської області (52,9 відсотка). Першість щодо обєктивності, відкритості й прозорості вступних випробувань належить класичним університетам (63,5 і 57,6 відсотка).

Активна робота міністерства щодо розширення доступу до вищої освіти сприяла тому, що впродовж останніх років збільшилася чисельність студентів у розрахунку на 10 тисяч населення України. Загалом за результатами вступних випробувань до вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації у 2006 році на перший курс зараховано понад 658 тисяч осіб, у тому числі за кошти державного та місцевого бюджетів понад 260 тисяч.

Показник зарахованих за кошти державного бюджету на денну форму навчання для державних вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації становить 57 відсотків (у 2005 році-54), а для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації-62 (у 2005 році-58 відсотків).

Розширено доступ до вищої освіти і для людей, які потребують соціального захисту. В 2006 році до вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації зараховано майже 21 тисячу таких осіб (у 2005 році проти 16,4 тисячі). Значну увагу приділено питанням прийому до вищих навчальних закладів учасників міжнародних та переможців IV етапу Всеукраїнських олімпіад, яким надано право вибору навчального закладу і відповідного напряму підготовки та зарахування їх без вступних випробувань.

На умовах пільгового державного кредитування вищих навчальних закладів у 2006/2007 навчальному році навчається 2724 студенти, з них 88 осіб зараховано у 2006 році.

Забезпечено також прийом і за встановленими квотами, зокрема-сільської молоді, іноземних громадян, цільової підготовки відповідно до довготривалих програм.

Вперше разом з Українським товариством глухих визначено мережу вищих навчальних закладів, перелік напрямів підготовки (спеціальностей) та обсяги прийому осіб із вадами слуху.

У 2006 році до вищих навчальних закладів України зараховано 6762 іноземних громадянина (у 2005 році-6739). Сьогодні контингент таких осіб становить майже 37 тисяч осіб із 131 країни світу.

У середньому конкурс заяв на місця державного замовлення у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації, підпорядкованих МОН, як і в 2005 році, становив 3,8 заяви. На денну форму навчання відповідно зріс із 3,3 до 3,4 заяви. У вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації-зменшився з 2,4 до 2,3 заяви на денну форму навчання-з 2,2 до 2,1.

Найвищий конкурс заяв спостерігався в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (6,7), Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (6,3), Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (5,8), Тернопільському національному економічному університеті (5,7), Донецькому державному університеті управління (5,6) та інших.

Найбільш популярними серед вступників і надалі лишаються спеціальності юридичного, економічного, компютерного спрямування, міжнародні відносини. Є зростання попиту на будівельні, технічні й транспортні спеціальності.

У вищих медичних навчальних закладах високий конкурс на стоматологію і фармацію (3,5), на лікувальну справу і педіатрію залишився на рівні 2,0-2,3. У середньому конкурс по аграрних вищих навчальних закладах становив 2,4 заяви на одне місце. Треба зазначити, що ці показники не відображають реальної конкурсної ситуації, оскільки більшість вступників подавала заяви на вступ до двох і більше навчальних закладів або кількох напрямів підготовки (спеціальностей).

Водночас є і більш серйозна проблема невідповідності суспільної популярності деяких спеціальностей та реальної потреби галузей економіки. Наявність зареєстрованих у центрах зайнятості 42 тисяч фахівців з вищою економічною освітою є тривожним індикатором передкризового стану з цього питання. За деякими даними, сьогодні більше 30 відсотків випускників працевлаштовуються не за спеціальністю.

Тому набуває актуальності питання створення в країні сучасної ефективної системи професійно-орієнтаційної роботи, спрямованої на забезпечення трудоресурсної безпеки країни через залучення молоді до різних видів діяльності, щоб створити умови для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії, спеціальності з урахуванням здібностей, уподобань та інтересів особистості. Створити таку систему можна за рахунок:

1) розроблення Державної програми відновлення професійного потенціалу України;

2) реалізації програми перспективного і поточного прогнозування потреб виробництва у фахівцях з вищою освітою та програми інформування населення щодо прогнозних потреб на ринку праці;

3) залучення до профорієнтаційної роботи центрів зайнятості населення, соціальних служб для молоді, структур Мінсімїмолодьспорту, молодіжних, жіночих та інших громадських організацій.

Можна навести багато прикладів відповідального творчого підходу до організації вступної кампанії. Це Національний технічний університет України "КПІ", Національний університет "Києво-Могилянська академія", Львівський національний університет імені Івана Франка, Ужгородський національний університет, Сумський державний університет, Тернопільський і Луганський національні педагогічні університети, Донецький національний технічний і Харківський національний економічний університети, Дніпропетровська державна медична академія та багато інших.

Але всі ці досягнення можуть бути зведені нанівець у громадській думці через невиважені дії деяких вищих навчальних закладів. Перевіркою 102 вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації різних форм власності й підпорядкування встановлено, що керівництво більшості вищих навчальних закладів загалом дотримується вимог чинного законодавства та нормативів з питань організації прийому.

Водночас в організації й проведенні вступної кампанії на місцях були серйозні недоліки і порушення, зокрема, факти зарахування випускників загальноосвітніх середніх закладів на II курс ("Галицький інститут", м. Львів, приватний вищий навчальний заклад "Інститут управління", м. Дрогобич).

За відсутності місць державного замовлення проводився прийом за кошти фізичних і юридичних осіб у Дніпропетровській державній фінансовій академії. Допускалися випадки впровадження непередбачених платних послуг при вступі: Донецький державний інститут здоровя, фізичного виховання і спорту, Донецький інститут соціальної освіти, Донецький інститут управління, Харківський інститут управління. У жодному з перевірених навчальних закладів Дніпропетровської області на час перевірки не було розміщено інформацію про роботу і місце знаходження регіонального оперативного штабу "Вступна кампанія 2006 року".

Прийом документів після встановленого терміну проводився в Київській державній академії водного транспорту, Одеському національному університеті.

Є і грубі порушення, на яких варто зупинитися детально. Так, всупереч нормативам, прийом на старші курси за скороченим терміном навчання здійснювався без урахування відповідності напрямів підготовки: НКЦ Приватного вищого навчального закладу "Харківський соціально-економічний інститут" (м. Дніпропетровськ); Полтавська філія Державної академії статистики, обліку і аудиту; Таврійський гуманітарно-екологічний інститут (м. Сімферополь); Київський інститут бізнесу і технологій, Кримський факультет фізичної культури спорту та туризму Запорізького національного університету.

Підсумки вступних кампаній останніх років і зміст скарг, які надходять до міністерства, свідчать, що деякі члени приймальних комісій та викладачі, які беруть участь у вступній кампанії, постійно знаходяться у "творчому" пошуку шляхів обходу Умов прийому (дані МВС про порушені кримінальні справи проти викладачів вищих навчальних закладів).

Думаю, нікого не треба переконувати в тому, що проблема корупції та хабарництва, особливо на етапі вступу, потребує термінового розвязання, оскільки такі негативні явища становлять значну загрозу демократії, реалізації принципу верховенства права, соціальному прогресу, національній безпеці, формуванню громадянського суспільства тощо.

За даними Міністерства внутрішніх справ, у 2006 році в установах та організаціях освіти викрито 730 злочинів економічної спрямованості, у т. ч. 572 злочини у сфері службової діяльності, серед яких 306-хабарництво. До кримінальної відповідальності притягнуто 186 осіб, з них 46 керівників і 12 державних службовців (Макіївський економіко-гуманітарний інститут, Донецький медичний університет).

За даними опитувань від 11 до 18 відсотків студентів приватних вищих навчальних закладів відзначають явища про хабарництва. У звязку з цим міністерство посилило контроль за дотриманням законодавства при проведенні ліцензування та акредитації. Питання запобігання правопорушенням, посадовим зловживанням, хабарництву в системі освіти обговорюються на засіданнях колегії міністерства, всеукраїнських і регіональних нарадах керівників органів управління освітою та педагогічних (вчених) радах навчальних закладів.

Позитивно на діяльності системи освіти, формуванні громадської думки про шляхи її вдосконалення, а також на попередженні всіляких проявів хабарництва та корупції позначається робота Громадської колегії МОН і громадських рад відповідних департаментів.

Для подальшого посилення роботи в цьому напрямі необхідно організувати спільно з працівниками правоохоронних органів проведення розяснювальну роботу з керівниками та викладацьким складом навчальних закладів щодо відповідальності за противоправні дії, повязані з корупцією, хабарництвом та зловживанням посадовим становищем, ввести практику інформування правоохоронних органів про інформацію, яка надходить до міністерства і обласних управлінь щодо фактів хабарництва та інших зловживань у навчальних закладах, посилити відповідальність керівників навчальних закладів за результати роботи щодо запобігання проявів корупції та хабарництва, розширити участь громадськості і органів студентського самоврядування у контролі за ходом вступної кампанії та навчального процесу, особливо на криміногенно-небезпечних етапах їхньої реалізації.

Потрібно також суттєво посилити співпрацю МОН з іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади та Асоціацією навчальних закладів України недержавної форми власності з питань організації прийому до вищих навчальних закладів та забезпечення відкритості й прозорості вступної кампанії.

Вступна кампанія 2007 року певним чином відрізнятиметься від кампанії 2006 року. Модернізація Умов прийому до вищих навчальних закладів є закономірною реакцією на вимогу суспільства-забезпечити якісний прийом до вищих навчальних закладів.

Зокрема, Умовами прийому в 2007 році передбачено, що вищий навчальний заклад зобовязаний створити умови для ознайомлення вступників з усіма документами, які визначають порядок вступу, а факт ознайомлення з ними має бути обовязково підтверджений його особистим підписом. Встановлено, що випускники-бакалаври цього або іншого вищого навчального закладу, незалежно від джерел фінансування, форми навчання, року закінчення навчального закладу беруть участь у загальному конкурсі обраного ними вищого навчального закладу і зараховуються за результатами фахових вступних випробувань. Термін прийому документів на денну форму навчання становить 30 днів до початку вступних випробувань. Прийом на заочну форму здійснюється тільки один раз на рік (крім окремих обґрунтованих випадків за окремим дозволом МОН).

Усі вступні випробування проводяться на основі програм вступних випробувань із загальноосвітніх предметів, які обовязково вивчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, незалежно від профілю навчання і відповідають загальноосвітнім програмам.

Разом з тим збережено всі елементи Умов прийому минулого року, зокрема, нижня межа оцінок сертифікатів про незалежне оцінювання навчальних досягнень.

Актуально о работе

Работа и образование

Современное образование

Наука сегодня

Страхование

Вести об образовании